Вій сильніше, вітре, вій!
Вій, щоб я тебе почула,
Вій, щоб крила розгорнула,
Щоб летіла в буревій!
В буревій, назустріч долі,
Пробудити мертві тіні...
В звуках величі Россіні
Кружать вальс п'янкі бемолі.
Я за ними навздогін,
Престо, престо і анданте.
Вже Морфея команданти
Витинають ночі гімн.
Та ніч мені не перешкода,
Я музику у серці маю,
Що протина півнебокраю,
Мов землю річка повновода.
Я не боюся карабіна,
Що доля цілиться у мене,
Вона буває навіжена,
Та потім стане на коліна.
Мелодія завжди зі мною,
Тож, буйнокрилий, не журись,
Бо ж недаремно янгол снивсь,
Як колихав душі струною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475753
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Юлія Кириленко