Сонце ще не пішло спати,
Кіт собі почав дрімати,
На печі він примостився,
Миттю сон йому наснився.
П’є тепленьке молоко,
Щось кругом, як загуло,
Десь щури набігли вмить,
Кіт сердешний весь тремтить.
З ляку з печі він звалися,
Мов під землю провалився,
Впав до долу не мур-мур,
Аж під піч хтось миттю шур.
Кіт на піч із переляку,
Заганяли геть бідняку,
Це не сон – пекельна мука,
Для кота була наука.
Треба менше йому спати,
А мишей йти полювати.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/539-strashnij-son.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475798
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 29.01.2014
автор: Антоніна Грицаюк