Ось прийшла вже свобода й до нас,
Із бомжами ночує в підвалах,
Пізнає наший світ без прикрас,
Бо давно вже у нас не бувала.
Із дітьми без домівки й батьків
Неумивана бродить містами,
Щоб дістать грошенят і харчів
Перехожих грабує ночами.
Розгріба з стариками сміття,
Відшукать щоб недоїдки й з’їсти,
Проклинає голодне життя,
До в’язниці бажаючи сісти.
Там хоч будуть щодня годувать,
Можна спати по черзі у ліжку,
Вже не треба тоді бідувать
І шукать переспати де нічку.
З молодими наркотик вжива,
Заражається снідом й вмирає,
На майданах качає права,
У церквах на пришестя чекає.
З шахтарями в завалах вмира
Чи у попіл згорає в метані,
В депутати брехню вибира,
Злую зраду хова у сутані.
Із “мізками” з країни тіка,
Продає батьківщину як може,
Набиває грошима мішка
І вважає що так робить кожен.
Із народом у поті чола
Хліб насущний собі заробляє,
У душі не тримаючи зла,
На щасливую долю чекає.
Ось прийшла вже свобода й до нас
Не для того щоб з голоду вмерти,
Чи творити всім зло повсякчас,
Грабувати щоб пити і жерти.
Ця свобода для праці й добра,
Допомоги малим і недужим,
Вона всіх під знамена збира
Перемоги любові та дружби.
27.01.01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475880
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: Юрій Грищенко