Не стрималась ─ і крила у вогонь,
Бо думала, що то тепло з долонь.
Обпечена, все тіло в пухирцях,
Та пам’ять збережеться у рубцях.
Морозить..., що й пошерхо вже вікно
І сум осів в душі на саме дно,
Дрижить, тремтить ця хвороблива радість,
Одягнена в поношену лукавість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475913
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: Helen Birets