Коли мій тато стане стареньким,
Сивим, в тапочках, і в окулярах.
Я для Нього залишуся маленьким
Дівчиськом з щирим блиском у очах.
Коли мій тато так розсіяно й нервово,
Зіб’ється в пошуках, куди подів газету.
Я покладу її Йому в кишеню та напевно
Залишу це під великим секретом.
Коли мій тато забурмочить, мов «я-тягар»,
Замнеться, невинно опустивши очі..
Я по-дитячому потягну Його за рукав,
[i]«Тату, Ти найдорожчий в світі!!..»..[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475953
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: klakova