Куди відлітають
Ці люди
Із карнизів
Десятого поверху,
Де збираються
В потойбічну
Пташину зграю,
Поверни ти їм крила,
Боже,
Відбери голоси для
Стогону,
Простигмуй їх
Серця
Непоясненою печаллю.
Чому закриті
Витяжки в небеса,
Коли вони
Досягають
До дна повітря,
Лише ранішня
Або ж вечірня
Роса,
Лише осіннє
Чи пізнє
Зимове
Листя
Зустрічає
Їх на межі,
Там де діляться
Вітражі,
Там де ділиться
Простір і час,
Вони згадують
Про усе,
Дехто навіть
Про нас,
Видихаючи
Кисень
Як складову
Неможливості
Вороття.
Все, що нестримно
Іде по колу,
Усе це і є
Життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476031
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: ДжоніПол