Повертались з чоловіком якось із весілля.
Він бурчить: " Не випив й чарки за усе застілля.
Треба тебе в автошколу на курси віддати.
Буду пити я коньяк, ти - шоферувати".
Подивилась я на нього, стиснула плечима:
" Якщо хочеш - піду вчитись, ти в домі мужчина. "
Через тиждень між жінками стою в черзі я
З гордістю записуюсь на курси водія.
Лютий місяць на дворі, сніг лежить довкола...
Кожен день біжу по кризі я у автошколу.
Там послухаю науку, потім покатаюсь,
Як побачу когось з друзів, - з вікна висуваюсь,
Помахаю ручкою, потім посигналю,
І на другій передачі лиш бензин попалю.
А інструктор все кричить, весь розчервонівся.
Їде авто в кожну яму... і руль задимівся...
Ми усі в міні-спідницях, підмалюєм губи,
Треба гарно виглядати, а там... якось буде.
А авто відремонтують, така його доля.
То заглохне в центрі міста, то поблизу поля...
Ось уже й початок літа, екзамени здала
Горда, радісна й щаслива я права забрала
Похвалилась чоловіку, випили вина
Каже він: " Щоб добре їхать, - пий усе до дна "
Забажалось незабаром поїхати в гості
Чоловік такий веселий, ані сліду злості.
Біля милого за руль впевнено сідаю,
Нетерпляче озираюсь, і з місця рушаю
А машина: др-др-др... а машина - ні в яку...
А йому уже не смішно: " Жінко, ти "на ручніку!""
Відпустила я ручнік, та й на педаль газу!
А машина, мов шалена, вилетить одразу!
Я - по гальмах. І заглохла. Рушити не можу.
Ще й сусід кричить єхидно: " Я їй допоможу...
Треба жінку - за колінко, бо вона нівроку! "
Сам сховався за ворота, звідти ані кроку.
Якось рушила із місця, там яма на ямі
Чоловік уже нервує: " Ви їздили п'яні?!
Маневруй рулем, благаю, бо шкода авто
Хто вас вчив по ямах мчати? Скажи мені, хто?! "
" Та ніхто... - вже стало страшно, - а чому усі
мчать на зустріч, ще й сигналять, ще й по нашій полосі? "
" Боже любий! " миттю зблід мій кремезний чоловік
" Це не наша полоса... ти з'їжджай на бік! ..."
Повернула руль у право, а милий - мені:
" Я такого ще не бачив у страшному сні.
Краще буду я тверезий, і не буду пити,
Бо, ти знаєш, я не проти трішки ще пожити "
Вигнав мене із машини. Сіла біля нього.
У самої тремтять руки, ледве служать ноги...
" Треба гальма поміняти, милий, на нові "
" Безкоштовно. Їх багато... в тебе в голові..."
Вже пройшло чимало часу, він трішки розм'як
Пристібнеться, похреститься, - без цього ніяк
Мовить грізно: " Я навчу тебе водити за любу ціну "
Сили волі і терпіння бажаєм йому!
Час від часу їздим разом, він мене повчає:
" Гальма тут... Тут педаль газу. Не плутай, благаю..."
Ближні фари... дальні фари... а яка різниця?
Головне, щоб пасували туфлі до спідниці
Тут багато правди є, і трішки брехні
Жінка за рулем неначе сліпий на коні
Є, звичайно, винятки, я не сперечаюсь
Коли когось образила, щиро вибачаюсь.
30. 01. 14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476099
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2014
автор: Богданочка