мені з тобою
затишно зимою
мені у спеку
ветрограду тінь
твоя краса
я нею душу гою
і кличу щастя в дім
зо всіх сторін
весною дні
ідуть в походи довші
задля того
аби зустрілись ми
опісля криг
і заметілей ноші
торкнулись сонця
трепетно крильми
коли сади
дають плоди дозрілі
у них я бачу
долі дивний збіг
вони твоїм бо
пахнуть ніжним тілом
і свіжим бризом
пройдених доріг
осіння мла
не має сил здолати
твоїх очей
увінчаних в ясу
живу на світі
люба щоб кохати
і на край світу
дар оцей несу
31.01.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2014
автор: Рідний