Вперше. Чесно.

Я  боюся  втратити  тебе…
Твою  довіру  на  світанку,  
Розкутість  у  малім  серпанку.
Якщо  на  сміх.
                                     Омана  не  зведе…

Я  боюся  ранкових  погромів,
Коли  ніч  залишає  листи,
Коли  смуток  раптовий.
                                                                   І    ти…
Не  чекаєш  ледачі  розмови.

Ще  живу.  Бо  віддавши  себе,
Із  розмитого  ящика  честі
Я  плекаю  цю  думку  небесну,
Що  цілунком  обожнив  тебе…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476166
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2014
автор: Вальдемар Феруменко