Ще вчора чайки - довбанки козачі,
В Дніпрі здіймали хвилі на диби.
Сьогодні ж внуки, - євнухи собачі,
Бандитам зека, служать, як раби.
Червоні очі впоєні дурманом,
Горять у страсі дико від злоби.
Тітушки вночі бидла ятаганом,
Стругають нам у темряві гроби.
Як істукани «ряжені повстали»,
Проскуру брали з сучої руки.
У Дупи й Гепи соплі облизали,
Продали честь давно за копійки.
Штани із кухра вийняли в лампасах,
Побиті міллю тріснуті по швах.
Наголо шашки ножни в прибамбасах,
Упалі груди в ржавих медальках.
Чуби «зістригли» виродки безпері,
Їх закували в "Беркути" жиди.
Козачі внуки, виросли в волєрі,
У яничарах вихідців з орди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476236
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2014
автор: Дід Миколай