І повстав наш народ, і не витримав розгону мирних акцій,
Побиття дітей, студентів на Майдані,...душ людських руйнацій,
Нарешті показала на весь світ свою морду наша влада,
І що нами керує вовча зграя- Рада-народна зрада,
І що ніякої немає в Україні демократії,
Мирних людей викрадають, катують і кидають за грати!
Убивають! По-звірячому розпинають! Кров нашу ллють, п`ють...
Народ держиморд вибирав, щоб він їх захищав, а вони б`ють...
В обличчя народу плюють, в серце стріляють...одна тільки лють,
Та невже такий у нас до свободи, до кращого життя путь?
А Беркут вогнем палає, гранати на свій народ кидає...
Люд- герой помирає ,братовбивство за владу не згасає...
Терпів народ їх брехню, золоті унітази, гелікоптер,
Мармурові палаци, мільярдні достатки...Що ж йому тепер?
Безробіття, безгрошів`я, не платять по півроку зарплати,
Диктатура, немає свободи слова...Досить нас лякати!...
Нас багато, нас не подолати...Догори не поставите!
Пора Гетьмана обирати! Досить вовчій зграї правити!
Щоб український народ процвітав, про край, про свою землю дбав,
Я теж своє життя тобі Україно люба, за це віддам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476265
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2014
автор: Макієвська Наталія Є.