Я люблю засинати під звуки дощу:
Монотонні, спокійні і трішки журливі,
Як пітьму веселять блискавки мерехтливі,
Як по небу несуться важкі та квапливі
дикі хмари... Із ними в думках полечу
Я у далеч...
Я люблю повертатися з поля в село.
І хоч руки та ноги тремтять від утоми
Безтурботно вдихаю я запах соломи,
і квітів пахучих, і я знаю, що вдома
трохи сумно і пусто без мене було
Я потрібна...
Я люблю цілувати коханого на ніч.
Притулити до серця маленьку дитину,
Свого милого люблю небриту щетину,
Його погляд глибокий, широкую спину,
Він знімає турботи із зігнених пліч
Це важливо...
Я люблю жити зараз, сьогоднішнім днем.
Кожну мить цінувати, неначе останню,
Тішусь ясного сонця світанню,
І прозорої річки дзюрчанню,
Й коли захід палає червоним вогнем
Неймовірно..!
19.09.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476298
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2014
автор: Богданочка