Ти пахнеш димом вигорілих шин…

[img]http://cs7011.vk.me/c7007/v7007460/259a8/BTPqV5RFVqk.jpg[/img]

Ти  пахнеш  димом  вигорілих  шин,
Так  пахнуть  гідність,  правда  і  свобода!
Тебе  не  раз  висміював  заброда,
Що  ти  своїй  Вітчизні  гідний  син.

А  ти  стояв,  упертий  і  міцний,
Незламний  духом  нації  будитель!
Твій  сивий  дід,    повстанець,  довгожитель,
Не  раз  хрещений  в  полум’ї  війни,

Благословляв  тебе  на  шлях  гіркий,
О,  нелегкий  він,  хлопче,  і  не  битий!..
Колючим  дротом  густо  оповитий,
Бо  кров’ю  вмиті  праведні  стежки.

Долаючи  тривогу,  біль  і  страх,
Твоя  завчасно  мати  посивіла,
Вона  тебе,  як  славного  Ахілла,
Щовечора  купає  в  молитвах.

А  в  день,  як  стихнуть  вибухи  пожеж,  
Ти  зі  щитом  холодним  чи  на  ньому
Через  поріг  до  батьківського  дому
Черлено-чорний  прапор  занесеш...






[b]Ты  пахнешь  дымом  от  сгоревших  шин...[/b]

Ты  пахнешь  дымом  от  сгоревших  шин,
Так  пахнут  только  правда  и  свобода!
И  пусть  смеются  над  тобой  уроды,
Что  ты  отечества  достойный  сын.

А  ты  стоял,  ты  не  сгибал  спины
Упрямый,  крепкий,  нации  строитель!
Твой  дед  седой,  повстанец,  долгожитель,
Не  раз  крещенный  в  пламени  войны,

Благословил  тебя  на  горький  путь,
О,  не  проторенный  он,  друг,  не  битый!..
Колючей  проволокой  весь  увитый,
Умыта  кровью  праведности  суть.

Преодолев  тревогу,  боль  и  страх
Так  рано  твоя  мама  поседела
Она  тебя,  как  славного  Ахилла,
Хранит  молитвами  в  отчаянных  боях

А  в  день,  когда  повержен  будет  враг,
Ты  со  щитом  холодным  иль  на  нем
Через  порог  родительского  дома
Внесешь  свой  красно-черный  флаг...


[i](перевод  -  [b]Светлана  Радич[/b])[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476420
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.02.2014
автор: Наталя Данилюк