Кров загиблих, звірства і цинізм,
і слова із трону, мов би з потойбіччя.
Хтось чекає на покору. Ні!
Тільки повноводна повінь помсти річки.
Правда є сильніша від гранат,
і вона зросте в людській порохівниці.
Втратили людське раби й гарант.
Лиш оскал душі і обличчя підлі, ниці.
Кров’ю тут освячені сніги,
вже вода священика, на жаль, безсила.
Птаха ширить темряву могил,
Та знайдем сокиру, обрубати крила!
Цінність мають полум’я і сталь,
візьмуть плату за невинну кров, знущання.
України сповнений Грааль.
Прапор правди, перемога у повстанні!
21.55. 24.01. поїзд: Київ – Чернывцы
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476460
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2014
автор: Ярослав Дорожний