Всі за модою біжать,
Отакий тепер прогрес,
Майже зовсім не їдять,
І в свиней пішов процес.
Хлів, як подіум – це так,
Що тут говорити,
Одурів давно гусак,
Пір’я став крутити.
І кобила не дрімає,
Має, що робити,
Гриву в косу заплітає,
Годі волочити.
А свиня поважна мати,
Зовсім знахабніла,
Дітей стала проганяти,
Фігура згубила.
А ті бігають, вищать,
Їм, то не до моди,
Під хлівом сироти сплять,
За всякої погоди.
Сучка взяла їх пригріла,
Стала їм, як мати,
Як кусали, скавуліла,
Та, що тут казати.
Дала ссати, обігріла,
Ще й пустила в буду,
Сама на очах змарніла,
Тут фігура буде?
Не собаче серце б’ється,
Щиру душу має,
Колись свиня схаменеться,
Про дітей згадає.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/547-svinyacha-mati.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476667
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 02.02.2014
автор: Антоніна Грицаюк