Ми ішли під дощем,
я одна, ти один,
одинокії дві парасолі.
Ти сміявся з дощем,
а я плакала з ним,
мої сльози - то білі лілеї.
А ті квіти - душа,
одинока й сумна,
благородна і чиста, мов небо.
І твій сміх, немов дзвін,
залишився в душі,
бо у ній є частинка від тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476691
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: 24031030