Я вірю в те, що все мине –
Невпевненість, жебрацтво й бідність,
Життя безрадісно сумне,
Тоді й розквітне людська гідність.
Настане той чудовий час,
Коли лише знання й сумління
Прикрасить кожного із нас,
А не грабіжнецькеє вміння.
Тоді не схочеться вмирать –
Так буде гарно і привітно,
Захочеться і мертвим встать,
Щоб взнати, як то жить безбідно.
Цікаво творчо в праці жить
Коли нестатків пут немає,
Душа від кривди не болить,
Любов до праці надихає.
Я вірю, що все буде так
І наша нація розквітне,
Й, можливо, в майбутті земляк
Про нас промовить щось привітне.
10.01.02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476760
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: Георгій Грищенко