Будні у музеї болю

Я  так  довго  підбираю  слова,
Що  вони  втрачають  сенс  ще  на  підльоті.
І  тому  так  радію,  коли  ти  підбираєш  ті  слова  з  підлоги,
Протираєш  ганчіркою  і  ставиш  на  поличку  поруч  зі  мною.
Наче  експонат.
Ми  всі  для  тебе  наче  експонати  в  твоєму  музеї  болю.
Ти  не  спустиш  нас  з  полиць,  не  притиснеш  до  себе.
Боїшся.
Що  нам  буде  боляче,  як  і  тобі.
Що  ми  побудуємо  власні  музеї  болю.  

Ти  мовчки  оглядаєш  полиці,
Всі  ж  на  місці,  правда?
Все  на  своїх  місцях.
Завжди.
Не  молишся.
Не  благаєш.
Не  відкриваєшся.
Тільки  мовчиш.
Завжди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476784
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: Сторонній