Пишаюся Тобою, мій народе!
Ти - Велетень, а не маленький гном.
Від страху заховалися заброди
В Міжгір'ї за високим парканом.
Стоїть Народ! Як мур! Бо в нього - Правда
За Україну, за дітей і за батьків.
Стоїть народ! Будує своє Завтра
Без підлих, ненаситних януків.
Мороз на дворі. Та серця гарячі.
Лютує беркут. Тридцять срібняків
Заплатять їм. І скажуть: "це без здачі
За кров народних бунтарів."
Іде народ! На Київ йде, як лава...
До хрускоту стиснувши кулаки
З Тернополя, зі Львова, Станіслава
Й зі Сходу йдуть в столицю козаки.
Пишаюся Тобою, мій Майдане,
Де славні правнуки своїх дідів.
За Україну! За народ! І сили стане
За те, щоб бити нас уже ніхто не смів
Оксана Максимишин-Корабель
2 грудня 2013 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476789
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: ОксМаксКорабель