НА ВІРШІ НІКОЛАЄНКО ЛІЛІ

Не  уявним  побачити  вас  хочу,  
Не  у  мріях-снах,  а  на  яву.
Побажанням  цим  сама  себе  морочу,
І  так  щодня,  бажаючи,  живу.

Живу  і  заздрю  я  отим  очам,
Що  бачать  вас  і  чують    голосочок.
Спокійно  спать  дають  ночам,
Без  солов’їних  трелів  –  заморочок.

Ну,  а  мені  так  мало  вас  у  снах.
В  моїх  ілюзіях  ви  –  як  найвища  нота.
Як  не  побачу  вас  –  спіткає  мене  крах.
Не  вибратись  тоді  повік  з  болота.

Нап’юсь  напою  із  нектару  і  вина,
Хай  зціляться  мої  пекучі  рани.
Не  забувайте:  й  ваша  в  тім  вина,
що  сліз  моїх  відкрилися  стоп-крани.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476811
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: Едельвейс137