Образити легко людину –
Всього лиш - секунда, лиш – слово…
А потім шукаєш невпинно,
Гортаючи дУмки нервово,
Шукаючи щось невловиме,
Хапаючись за соломинку,
А та вина гірко пектиме
Із совістю у поєдинку.
Забути секунду і слово?
А смутку хвилин вже – без ліку.
Та слово – це все ж не полова.
А може, і цілого віку
Не вистачить
на покаяння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476823
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 03.02.2014
автор: Ліоліна