Товаришів моїх стає все менше,
Бо Час невблаганно прибирає нас -
Вже відлунало нам життя крещендо,
Хоча бадьоро ще стогне контрабас.
Скрипка біллю лягає на його фон.
Оплітає мене боязні колапс:
Незвично довго мовчить мій телефон,
Товаришів боюсь набрати номер.
Було таке - почув страждальний голос:
"Його нема. Він нещодавно помер."
03.02.2014
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476884
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: Левчишин Віктор