Відлига, тепло…

Відлига,  тепло,  схудли  кучугури,  
На  схилах  сонце  з  листя  сніг  згорта.
Воно  на  світ  вилазить  темно-буре  –
Лісів  осінніх  рамка  золота.

Струмок  жвавіше  дзеленчить
                                                                           під  льодом,
Ворона  радо  каркає  згори.
Сьогодні  гарна  видалась  погода  –
На  небі  біла  хмарка  майорить.

Як  повесні,  на  сонці  припікає,
Душа  втомилась  трохи  від  зими.
Тому  тепло  нам  небо  посилає,
Щоб  під  кінець  не  впали  в  відчай  ми

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476951
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: Мірошник Володимир