Зима для усіх, лиш свої заметілі

Не  бачу  тебе  в  кінофільмах  й  книжках...
Фантастика!  Більше  тобою  не  марю!
І  імпульси  тихо  ідуть  по  рядках,
І  думку  так  часто  нічого  не  хмарить.

Та  й  дні  зацвітають  в  найкращий  свій  час.
Зима  для  усіх,  заметілі  -  окремо.
І  ще  від  уяви  один  викрутас,
В  морозних  вітрах  ми  в  своєму  Сан-Ремо.

Вчорашнє,  сьогодні  і  те,  що  без  нас.
Аксіома  все  те,  що  раніш  теорема.
Свідомість  шукає  останній  свій  шанс.
Ілюзії  спогадам  кидають  теми.

Холод  для  всіх,  ексклюзив  -  заметілі
Циклічно  в  природі  усе  відмирає.
Шматки  від  мозаїк    биті  і  цілі,
Дай  Боже,  я  завтра  тебе  не  впізнаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476983
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2014
автор: Інна Іріс