Моя мрія зів'яла, затухла,
чи може згнила,
від сердечних перестрілок
на фроті, де я була сліпа.
Ненавижу в собі цю впертість-
вірити в те, що в сатані,
буває щось святе
і що я її можу спасти,
навіть якщо перед тобою стіна.
Потрібно було, зразу мене вбити,
а не відібрати мрію і душу,
залишивши тіло,
з пустими очима.
Але не будь приманкою,
для тих, хто не знає життя,
вони ще не жили,
щоб душу і маленьку мрію,
забрати в них -
загасити ще один ліхтарик,
на небесному зводі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477236
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Марьяна Глодан