Один воював так завзято,
Що мусів промовить слова:
- Батьків в перемоги багато,
Поразка завжди сирота.
Помітив боєць нашу звичку –
Присвоювать краще собі,
На млин свій чужу лить водичку,
Брехать – переміг в боротьбі.
Поразку не хочем признати,
Поразка не наша завжди,
Бо з нею нам щастя не мати,
Не зможем минути біди.
Тож правду вояка промовив:
- Поразка завжди сирота,
Вона підриває основи
І падає мрій висота.
14.12.01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477263
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Георгій Федорович