Я не напишу тобі верлібром.

Я  не  напишу  тобі  верлібром.
Я  не  напишу  тобі  сонетом.
В  сотий  раз  не  взнаватиму  де  ти.
Не  намалюю  тобі  портрети.
Можливо,  я  безмежно  сумую.
Можливо,  навіть,  схожу  з  розуму.
Напевно,  ніколи  більше  тебе  не  поцілую.
Шкода.  Адже  мені  цього  так  бракує.
Ти  вкотрий  раз  не  подзвониш  зранку.
Не  розбудиш  словами  "о  привіт".
Продовжую  думати  про  тебе  без  перестанку!
А  ти  потайки  десь  обіймаєш  коханку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477284
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Ірина Овчіннікова