Допоки віриш в істину
допоки маєш сили поміхатися всім цим людям
всім цим прекрасним людям
які готові помирати
за тебе
за мене
які готові не
існувати
які вірять
Допоки сподіваєшся і всім серцем віддаєшся
цій ідеї
цій думці
цьому принципу
ти все ще крокуєш впевнено
по твоїй
нашій
країні.
Допоки ти уважаєш себе людиною
Тою про яку писав Симоненко
Одною з тих які назавжди полягли
і вічно житимуть
в твоєму
наших серцях
ти живий
НЕ ВТРАЧАЙ ЦЬОГО....
Зараз обо ніколи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477318
Рубрика: Верлібр
дата надходження 05.02.2014
автор: Загублена в собі