другу.

я  тобі  вже  давно  не  писала  віршів,  мій  хороший  -  все  натхнення  нема  або  справи  затягують  вічно.
ми  знайомі  всього  лише  півтора  року,  не  довше,  а  таке  відчуття,  що  з  дитинства,  хоч  як  це  й  нелогічно.

"протилежне  притягує"?
хтозна,  можливо  й  не  так,  ми  у  чомусь  несхожі,  у  чомусь  -  цілком  однакові
ну  звичайно,  на  колір  і  смак  же  товариш  не  всяк  -  та  з  тобою  мені  найтепліші  бувають  розмови.

чверть  на  першу.
дощить.
все  не  спиться,  сиджу  з  олівцем,  замальовую  фрази,  які  було  б  добре  сказати.
кожен  друг  чогось  вчить,  я  тобі  щиро  вдячна  за  це  -  я  без  тебе  могла  б  стільки  всього  сьогодні  не  знати.

говорити  до  ранку,  ділитися  чимось  своїм,  жартувати,  щось  радити  -  мабуть,  це  й  є  найщиріше.
все  одно  не  сказала  всього.
дощ.
нуль-нуль  двадцять  сім.
я  чекатиму,  знаєш,  ти  лиш  приїжджай  поскоріше.

©  bellami

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477326
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: bellami