я тобі вже давно не писала віршів, мій хороший - все натхнення нема або справи затягують вічно.
ми знайомі всього лише півтора року, не довше, а таке відчуття, що з дитинства, хоч як це й нелогічно.
"протилежне притягує"?
хтозна, можливо й не так, ми у чомусь несхожі, у чомусь - цілком однакові
ну звичайно, на колір і смак же товариш не всяк - та з тобою мені найтепліші бувають розмови.
чверть на першу.
дощить.
все не спиться, сиджу з олівцем, замальовую фрази, які було б добре сказати.
кожен друг чогось вчить, я тобі щиро вдячна за це - я без тебе могла б стільки всього сьогодні не знати.
говорити до ранку, ділитися чимось своїм, жартувати, щось радити - мабуть, це й є найщиріше.
все одно не сказала всього.
дощ.
нуль-нуль двадцять сім.
я чекатиму, знаєш, ти лиш приїжджай поскоріше.
© bellami
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477326
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: bellami