Час минає й знов мене
в реальність повертає,
Не буде зустрічів з тобою,
Не буду руку я тримати,
Волосся я на дотик не відчую,
Уст твоїх я не смакую.
Хай буде так!
Якщо ти так бажаєш.
Якщо кохання в очах моїх не помічаєш.
Хай буде!
Час пройде й загоїть мої рани.
Та все одно в думках до тебе повертаю.
З грудей повітря видихаю.
І далі йду й ввжаю
Що я вже не кохаю.
Проходить час, я вже здоровий
Отрути в крові вже не маю.
Ввжаю, що других я кохаю...
Та образ твій побачу
Й знов рани оживають
І подих мій перебивають.
Так, час минув, та
Круг цей замкнений
Зламати не здолав..
Свій вибір я зробив
з тобою жити я бажаю,
Весь біль, всю радість, усі негоди,
З тобою поділити я бажаю.
Бажаю я побачити дітей, а згодом і онуків,
Та байдуже чи сніг, чи хуртовина,
тепло мого й твого кохання
розтопить кригу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477337
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: РадникПризидента