Ясніє від теплого…

Ясніє  від  теплого  усміху  день...
Немов  з  зерен  будніх  щастя  молотить.  
Захоплює  дух  -  дзінь  ізверху  й  дзелень!  -  
В  блакитному  дзвоні  сонце  колотить.

Дає  повно  сил!  Ними  дух  понесе
Високо-високо...  до  сивої  хмари...
Я  б  падала  з  неї  -  хай  вітер  несе!
Лише  не  стрясти  би  на  землю  дощами!  

Бо  йде  перемога  -  а  в  ній  й  боротьба,
Турботи  сумління  без  зайвого  спину.
О,тільки  б  сміливість,  щоб  жити  сповна,
І  чесність  лише,  щоб  не  знати  загину!
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477339
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Люба Скоробогата