Слухай, друже, цей вірш барикадний,
І залишиться у ньому багато несказаного, поза читацьким кадром.
Перешкод вистачає, особливо в провладних мізках
(Мабуть тому від валют там стало аж надто тісно).
Знаєш, друже, я мислю аналітично,
Мої громадянські прагнення прості та прагматичні.
Однак не покаже жодний у світі рентген,
Що той чи інший політик – олігофрен.
Чуєш, друже, де ж той життєдайний простір,
Де людям не загрожуватиме злоба, смерть та постріли?
Країна-руїна в руках імбецилів – лише забава,
Та, на біду, жорстока й до сліз кривава…
© (авт. - 2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477408
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: VOSKRESENSKA