Мова ведеться від імені ліричної героїні
Нове місто ворота відкриває
У свій незвіданий світ
Теплий промінь в душу зазирає,
Її запросивши в політ
Життя чужими тінями вирує
Нові вулиці збережені на плівці
Доля імена нові малює
На часу старій візитівці
Листя клаптики жовті,
Мов схеми поразок старих
Потонуть в в’язкому болоті
На варті минулого охоронців німих
Я з натовпом змішаюсь
Просякнусь кавою наскрізь
Перемін мелодію почути намагаюсь
Какофоніє настирлива, не лізь
А в ночі пороззявляють леви свої пащі
Стародавні розповідатимуть казки
Пам’ятати скажуть: камінь летить з пращі
Не від ворожої, а лиш від коханої руки
І на ранок безмовними скульптурами
Вони на перехожих споглядатимуть
А я залишу всю печаль за мурами
І на нервах музиканти зла не гратимуть
З нового аркуша історію напишу
Старі викину книжки
Новими повістями втішу
Нові вивчатиму стежки
© Леся Приліпко, 06.02.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477606
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак