Подивися на мене: я розправила крила!
Я вже можу летіти на зустріч коханню.
Я свій розпач, свій гнів, і свій страх підкорила,
" Ні! " закричала сумлінню й ваганню!
Подивися на мене: я не лялечка твоя!
Я прекрасним метеликом стала!
Мої крила яскраві - тепер моя зброя,
Надто довго я в коконі спала.
Подивися на мене, я немов джерело:
Чисте, свіже і недоторканне.
Ще нікого крім тебе в мені не було,
Брудні води шукати - тобі притаманне.
Мені жаль тільки сліз, що так марно пролиті,
Ти не вартий був ані краплини.
Шкода нервів, що твоїм цинізмом розбиті.
Хай усе це в минуле полине...
Подивися на мене, бо я стала сильніша!
Я знайду своє щастя, це тобі обіцяю.
І життєва дорога моя все світліша,
Ти мене не зломив... Крила я розправляю.
27.01.14.
( для Л. )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477688
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2014
автор: Богданочка