Тебе називаю я братом
За схожість учинків і вад -
Ми звикли завжди поспішати,
Не дивлячись вниз і назад.
Людей я побачив багато
За час, що на світі живу -
Не можуть ті не допікати,
Хто човга ногами траву.
Терпіти не можу чекати!
Чому всі повільні такі?
Ми двоє з тобою лиш, брате,
Зосталися самі прудкі...
(30.10.2013.21:30.№239)
Воронезька обл., Росія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477796
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2014
автор: Вадим Косарєв