Ти не любиш прощань
Особливо – прощань на вокзалах
Ти сідаєш у потяг і просиш лише про одне:
На нічному пероні щоб я до кінця не стояла
І не плакала, дивлячись на твоє
Обличчя в сумному вікні
Із непраними шторами
Я торкаюся губ твоїх і швидко йду
Я пірнаю під землю,
Де майже ніхто не говорить
Я прозора, холодна
Мене не чіпайте
Не тут
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477840
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.02.2014
автор: Настя Кривець