в конвульсіях всоте палає небо
залатано діри дощами
ми знову все ті ж
(і знову хто-небудь?)
загублені в світі гущавин
загублені завше, як попіл чи дим
кружляєм по тонкій магістралі
як би не було,
нам замало картин
на потоці брудної моралі
розжарили хтивість сво́їх ідей
в ідилії ніжного світу
ми є не одні
і ми зна́йдем людей
тих, кого зможем зігріти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477875
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2014
автор: kore