Люблю я українську, своєї неньки мову,
Бо ж нею кожен вечір співали колискову,
Бо ж нею я навчалась, коли ходила в школу,
І нею спілкувалась в змаганні з волейболу!..
Та є в моєму серці містечко іншій мові ,
Бо нею чула свідчення від милого в любові,
Багато літ минуло, та в пам’яті і досі –
Стояв осінній вечір, він заміж вийти просить!
Пізніше знову вчилася – отримала професію,
Так, на російській мові здавала кожну сесію,
Була ось за кордоном, де звали пані руською,
Могла б, то говорила німецькою й французькою!
Так, є в моєму серці містечко іншій мові,
Та першість віддаю завжди лиш колисковій,
І нею я горджуся - вона у нас державна,
Та ще й яка співуча і ніжна, щира, славна!
08.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477931
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Людмила Дзвонок