Прошу, благаю і молю
Хоч щонебуть подайте діду,
Утробу грішную мою
Не залишайте без обіду.
Щоб зміг поїсти хоч би раз,
Прикрити сором дрантям всяким,
Хоч щось подать прошу я вас
За щирії слова подяки.
Так день я зможу протягнуть
І не попасти смерті в сіті,
Не дайте діду позабуть,
Що добрі люди є на світі.
Я теж колись був молодим
І працював та жив як люди,
Тепер став немічним старим
І не потрібним всім і всюди.
Держава хоче щоб я вмер
І пенсію дає мізерну,
Прошу поїсти я тепер,
А то від голоду замерзну.
Прошу у Бога і молю
Щоб змогу дав всім добре жити,
Щоб долю гіркую мою
Нікому з вас не повторити.
12.10.01.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477955
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Георгій Федорович