У нетрях блукали сонні їжаки
Свої голки уперши в темне небо
І парою здіймалися уверх думки
Вдаряючись об грім, немов амеби
Розпласталися на голках
Кленовим листом
Хрустко
Думки проросли в черв'яках
І в землю закопалися
Пелюстки
Спадали їжакам на очі сонносіро
І піромани цих думок
Черв'яче тіло
Підпалювали замість свічечок
Горіли
У спазматичних колихаючись октавах
Левади попелом від їх тканин укриті
Сьогодні розіп'ято не Варраву
Усі живі, ніхто не буде жити
І батальйони настовбурчених голок
Шпичастих
Нестимуть вогники думок
Розсіюючи попіл в нетрях часу.
22 травня 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477978
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.02.2014
автор: Софія Костицька