доповнення коментарів на «бандеровские
подвиги (документы)», які нам - українцям
не полінувався вишукати Сумрачный Гений Эпохи.
Скоріше навіть - Гений Сумрачной Эпохи.
Україно, схоже ти вже вмерла,
Бо чому ж тоді не ставиш свічі
По загиблих від руки Бандери?
Чи тому, що їх не перелічиш?
І чому так легко проковтнула
Блекоту про суть голодоморів?
То нациста забуття піґула
Про його «содоми» і «гомори».
..............................
Кричіть, волайте - «Слава Україні!»,
Я ж промовчу, або й заплачу стиха...
Як стільки душ загублено невинних,
Чи слава та для вас уже не лихо?
Боялись і бояться мовить правду
Отут у Львові й в батька на Волині.
Страшну, що з неї лиш здригатись
Як і від крику – «Слава Україні!»
Той страх не згине разом із останнім,
років мордерств звірячих, очевидцем.
«Братаймося!» - звучить... Я ж інше знаю
Ягня з вовків не може народиться.
Я знаю це, як знаю свого батька,
Як матір, що давно вже поховала.
Бандерівці душили й немовлятко,
Бо із колиски не кричало «Слава!»
А вчительку, коли ішла до школи,
Щоб вчити діток грамоті і дружбі...
Ой, матінко..! Чому старі тополі
при тій дорозі так надривно тужать..?
Мордерства - вбивства
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478029
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Аня Муравська