Ти вважаєш…

Ти  вважаєш  себе  захищеною
в  скляній  банці.
Я  тривожно  рахую  тріщини
на  подертому  підвіконні,
речі  збираю  похабцем,
аби  вранці
наше  маленьке  щастя
не  розчавити  в  долонях

Ти  вважаєш  себе  надто
вродливою
і  чорт  забирай
і  як  не  крути
то  насправді  так.
Час  проходить  крізь  нас
сизими  зливами,
хоч  може  це  неба
лиш  оклику  знак

Ти  вважаєш  себе  напрочуд
манірною
не  знаю  кликати  як
окрім  ВАША  ВЕЛИЧНІСТЬ,
ми  навчились  відчувати
одне  одного  шкірою
і  вже  не  страшно
просто  відходити  в  вічність.

2014  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478046
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Ендрю Мітін