Твої сліди затягує спориш…

Твої  сліди  затягує  спориш,
Терпких  думок  насіялось,  як  маку.
Коли  в  мій  бік  піввічності  мовчиш,
Невтішне  серце  проситься  в  атаку.

Воно  не  знає  милості  й  жалю,
Воно  й  себе  шматує  до  нестями!..
Чи  ще  люблю?  -  спитаєш.-  Так,  люблю,
Та  що  усе  це  змінить  поміж  нами?

Чи  сколихне    холодну  сиву  тиш,
Чи  прорідить  цю  те́мінь  карооку?
Коли  в  мій  бік  піввічності  мовчиш,
Коли  в  мій  бік  не  робиш  і  півкроку...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478055
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Наталя Данилюк