З тобою розмовляю уві сні,
Ні слова з вуст, душа веде розмову,
А мрії тихо тануть, мовчазні...
Твій погляд я шукаю світанковий.
Твій шепіт, наче ніжний оксамит,
Мов пісня, що до мене лине з неба,
Торкаєшся обличчя вже за мить
У приступах жагучої потреби.
Зітхання твого серця, мов маяк,
Що кличе сяйвом зір до таємниці,
Безмежна глибочінь в твоїх очах,
Що в ній мені судилося втопитись.
В очікуванні світ, здається, весь,
Аби до тебе ринути в обійми,
У морі щастя човен мій пливе,
Щоб там зустрітись з ріками твоїми…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478086
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Олександр Обрій