Минають дні, минають ночі…
Й чомусь складаються в роки.
Я пригадав твій сміх дівочий
І дотик теплої руки.
Я пригадав вишневий смак,
Що дарували твої губи.
Чому в житті буває так –
Нас відділяє крок від згуби.
Накриє спогадів потік
Раптово, часом серед ночі.
Іще один минає рік,
А серце у минуле хоче.
Пірнаю в спогадів ручай,
Аж серце розриває груди.
Та все минуло – вибачай,
Те що було, уже не буде.
Минають дні, минають ночі…
Й чомусь складаються в роки.
Чому душа в минуле хоче?
Чому не хоче навпаки?
Чому журба? Чому печаль?
Чому сльоза воложить очі?
І відпускає нас, нажаль,
Минуле, часом, неохоче.
Накриє спогадів потік
Раптово, часом серед ночі.
Іще один минає рік,
А серце у минуле хоче.
Пірнаю в спогадів ручай,
Аж серце розриває груди.
Та все минуло – вибачай,
Те що було, уже не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478130
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: inkulinets