Своїми бачив я очима –
Сиділи якось у ріки
З руками та обличчями брудними
Сумні, голодні незнайомі рибаки.
Я підійшов, спитав їх чемно,
Що з ними трапилось таке?
Вони мені – Рибалити щоденно
Руками голими - то діло нелегке!
Вдивився я, - а вудка як же,
Із нею чи не більший влов?
- Тож буде гірше,і ніяк інакше!
Вони сказали.
Я всміхнувся та пішов.
Бо тим, в кого немає до життя вимог,
Ніхто не допоможе, навіть Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478226
Рубрика: Байка
дата надходження 09.02.2014
автор: soulowner