Ще не можна весну воскресить…

Чай  з  меліси  парує  у  чашці.
Запотіло  від  пари  вікно.
Намалюю  три  білі  ромашки,
Бо  весну  виглядаю  давно.

А  надворі  відлига,  туманно.
Надокучливий  дощ  моросить.
Це  зимі,  знаю  я,  притаманно.
Ще  не  можна  весну  воскресить.

На  гілках  меріадами  краплі.
Обтяжіли...  Ось-ось  упадуть.
Це  здалось,  що  весною  запахло.
Сонце  вкрала  небес  каламуть.

По  калюжах  ідуть  перехожі,
Ну  і  що  ж,  що  така  ця  зима.
Сумувати?  Для  чого?  Негоже..
Не  забариться...  Прийде  весна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478261
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.02.2014
автор: Н-А-Д-І-Я