Світло у темряві
світить й зникає
Пливеш по річці
кудись крізь туман
До темряви зір
вже наче звикає
Але ти блукаєш
у світі оман
Гойдається човен
неначе колиска
І лагідні хвилі
співають тобі
Стрімка течія
наче навмисно
несе човен твій
який тане в пітьмі
Мінливе життя-безкінечна ріка
Земне буття як примара зника
У пошуках світла
ти танеш в тумані
З'явишся й зникнеш
як хмара примар
Туман огорта
твої думи останні
і ти звикаєш
до оманливих чар
Безкінечна ріка
впадає у вічність
Вічність моря-її безкінечна мета
Чи розстане туман
чи він назавжди
А може так легше -
наосліп пливсти
Непомітно для себе
ти зникнеш в пітьмі
але мряка розстане
із ясним світанком
Так завжди було
із чарами ночі
чи побачиш ти море
величним цим ранком
Чи зможуть прозріти
сліпі твої очі?
Чи ставши туманом
також розстанеш
коли крізь пітьму
зійде Сонце...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4784
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2005
автор: siel