[i]Віктору Ставицькому[/i]
Хай чудеса приходять повсякчас
В простих речах – у сонці золотому,
В алмазах слів, що Вам несе Пегас,
В теплі сердець, тих, що не знають втоми.
За щедрість небайдужої душі,
За ті слова, що ви даєте людям,
Нехай стежки встеляють спориші,
Щоб смарагдовим світлом лились будні.
Щоб жар кохання не згасав повік!
І щоб кохана жінка зáвжди знала –
Дістався їй найкращий чоловік,
Бо вдосталь має ніжності і шалу!
Хай діти радість в хату додають,
Дзвіночками виспівують онуки!
На святі друзі так «гопак» утнуть,
Що не одні зламають закаблуки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2014
автор: Ірина Лівобережна