А ви так шукали колись…
Пам”ятаєте? влітку…
На диких стежках,
Де і сліду людського нема…
Оту запашну, неземну
І непізнану квітку,
Що папороть зветься…
І що, мов любов,чарівна…
Усе промине…
Може,тільки
Згадається зрідка…
Зів”януть роки…
І усе запорошить зима.
Ну, а папороть, знаєте,
Папороть – навіть не квітка.
Тому і не квітне…
Не квітне НІКОЛИ вона…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478462
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: гостя